Хресний хід за мир та єдність в Україні триває!

З благословення Високопреосвященнішого Никодима, Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, в Бердичівському благочинні звершується Хресний хід зі святинями храмів із молитвою за мир. Протягом трьох днів він побував у більше двадцяти населених пунктах району. І всюди люди з духовним трепетом чекали Хресний хід зі святинями православної Бердичівщини, всюди його зустрічали церковним передзвоном і щирими почуттями, з надією в серці та душі, з прагненням до миру та єднання.

П’ятиденний Хресний хід звершується з ініціативи благочинного Бердичівського округу, настоятеля Свято-Миколаївського собору протоієрея Віталія Бойкова. Святині супроводжують священнослужителі на чолі з отцем благочинним. У вівторок, 16-го вересня, Хресний хід із хоругвами, іконами та букетами квітів у руках віруючих пройшов селом Швайківкою. Старовинна п’ятибанна церква Різдва Пресвятої Богородиці (настоятель – протоієрей В’ячеслав Губенко) ледве вмістила віруючих, на молебні за мир зібралися і старі, і малі. Наступна зупинка Хресного ходу – с. Райки, де півтора року тому Високопреосвященніший Никодим, Архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський, звершив чин освячення Свято-Троїцького храму. До дерев’яної церкви зійшлися прихожани, гості села та меценат будівництва храму Габріел Мкртчян.

Просто неба линули молитви віруючих до Бога про мир і єдність в Україні. Далі шлях Хресного ходу пролягав через сусідні села Малосілку та Мирославку. Парафіяни Свято-Михайлівської церкви і Свято-Покровського храму приєдналися до соборної молитви за Україну, за мир і спокій. На колінах віруючі Свято-Іоанно-Богословської церкви с. Скраглівки (настоятель – протоієрей Димитрій Крушеницький) зустрічали Хресний хід зі святинями храмів благочиння. Перед іконами схилялися дорослі і діти, підносячи свої молитви до Господа, Пресвятої Богородиці і Святих угодників Божих. Подвір’я Свято-Іллінської церкви с. Бистрика цього дня рясніло різнобарвними квітами в руках прихожан, багато діток радо зустрічали учасників Хресного ходу. Віруючі на чолі з настоятелем – протоієреєм Владиславом Асафовим – вітали їх хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Згодом Хресний хід із молитвою за мир вирушив до с. Хажина. Над Свято-Михайлівським храмом, здіймаючись у піднебесся, линув спів церковних півчих: «Мир державі нашій даруй, Церкві Твоїй і всім людям землі нашої…»

Третього дня, 17-го вересня, до Хресного ходу за мир в Україні приєдналися прихожани Свято-Тройцького храму м. Бердичева (настоятель – протоієрей Михаїл Гоюк). Вранці до дому Божого прийшли мешканці мікрорайону Загребелля та віруючі з різних куточків міста. Софія Бойко, як і всі інші парафіяни, схвильована долею країни, майбутнім дітей, цього дня молилася до Бога, просячи: «Нехай допоможе нам Господь, нехай дасть людям мудрість». Довга черга людей простяглася до святинь храмів благочиння. «Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої…» «Помилуй мене, Боже», – зливалися голоси півчих та віруючих.

У ранковій тиші учасників Хресного ходу зустріло село Озадівка. Під ноги стелилися омиті росою трави, застигли в урочистості дерева, сонце торкалося промінням бань старовинного храму Різдва Пресвятої Богородиці. Прихожани разом із настоятелем – протоієреєм Ярославом Ігнатюком – вклонились іконам, святим мощам і частці Животворящого Хреста Господнього. До церкви все підходили люди: поспішали матері з дітками, йшли старенькі на милицях, під руки вели немічних... Всіх їх об’єднало єдине прагнення – жити в мирі. «Дай, Боже, мир нашій землі і всьому світу, – щиро просила Віра Блащук, – пошли його в наші душі, в наші родини». Сімдесятивосьмирічна уродженка Озадівки Надія Степанюк серцем боліє за долю своєї країни, за рідне село: «Мені розповідали батьки про нашу землю, про наш храм. У роки Голодомору люди не дозволили розібрати церкву, зберегли її. У війну ховалися тут від ворогів. І зараз ми піклуємося про свій храм, хочемо передати віру батьківську нашим дітям та онукам, хочемо жити в мирі». «Господи, зроси любов'ю висохлі серця людські… Господи, родини в мирі і любові збережи!»

У селі Гардишівці стежкою до Свято-Іоанно-Богословського храму йшли віруючі, йшли, аби серцем і душею бути учасниками Хресного ходу за мир. Діти та онуки деяких прихожан нині захищають свою Батьківщину. Хвилюється за онука, молодого майора, Леоніда Столяр, плаче, переживає за онука Сергія 86-річна Євгенія Гусарець. До спільної молитви приєдналися і віруючі з інших парафій.

Невелика Свято-Покровська церква с. Радянського єднає різні покоління… У храмі – благоговійна тиша, мерехтять свячки, на стінах – ікони, прикрашені вишитими рушниками. Цей день назавжди залишиться в пам’яті прихожан: до села завернув Хресний хід із шанованими святинями. Біля них вони схилилися у своїх молитвах за мир. Віра Лисак щодня звертається до Бога, переживає за рідних, за односельців, за весь народ український.

У селі Райгородку до Хресного ходу приєдналися прихожани Свято-Успенського храму на чолі з настоятелем – ієреєм Євгенієм Воробйовим. Під чистим сонячним небом серед зелених ялинок линули молитви «за Богом бережену Державу нашу Україну», щирі і палкі: «Хай будуть знищені всі чвари, розбрат, розділення у Вітчизні нашій…»

Якби протягом усього Хресного ходу записувати думки й сподівання людські, мабуть, можна було б створити Книгу Пам’яті «Матері в молитві», сповнену преживань і крику душі. Жінки з Райгородка невпинно благають Бога за своїх синів…

Людмила Малянівська: «Мій син Михайло зараз на Сході – в зоні АТО. Боже, дай йому силу та мужність, збережи від болю».

Галина Полоннікова: «Мій синок Андрій, моє сонечко – поки що у відпустці. Господи, зупини війну, почуй наші материнські молитви…»

Валентина Дідичук: «Молюсь за сина Романа, він воює на Донеччині. Весь час думаю про нього і хвилююсь. Кожний день починаю з думки про мир в Україні».

Прихожани Свято-Іоанно-Богословської церкви с. Обухівки разом із настоятелем – ієромонахом Мануїлом (Бициком) – урочисто зустрічали учасників Хресного ходу. Дзвони сповістили про важливу подію, і віруючі заповнили храм. Півчі Олена Сторожук та Олена Музика приєднали свої голоси до молитовного співу. Жінки говорять, що всі сьогодні щиро прагнуть миру: «Нехай Бог дасть благополуччя і спокій країні, щастя і здоров’я – людям».

Незабаром Хресний хід сягнув села Маркушів, його учасників із повагою вітали учні загальноосвітньої школи в українських вишиванках. Вони утворили живий коридор, тримаючи в руках синьо-жовті прапорці та повітряні кульки, притискаючи до грудей паперових голубів. Духовенство звершило молебень за мир біля каплиці Преподобного Нестора-Літописця. Разом молилися діти, їхні батьки, друзі та педагоги. І тихо шелестіли злегка позолочені берізки, наповнювала повітря медовим ароматом квітка алиссум (в народі – кашка), і в душі бриніла надія… На синьому небі всміхалося сонце: блакить із золотом – кольори мирного життя, кольори України. «Кожний із нас – частинка народу, і ми хочемо миру», – говорить 13-річний Юра Кравчук, а старшокласниця Дарина Рудик вірить: «Головне для всіх – молитися, просити Бога, і буде дано».

Цього дня на території школи благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков у співслужинні ієромонаха Мануїла (Бицика) та протодиякона Віталія Кльона звершив освячення пам’ятного знаку – стели на вшанування героїв, які віддали життя за Незалежність України. Священики відслужили заупокійну літію за воїнами, які на полі брані за віру і Вітчизну життя своє віддали, за всіх безвинно убієнних...

У школі звучав Державний гімн України, маленькі патріоти співали, тримаючи праву руку на серці: «Ще не вмерла України ні слава, ні воля, ще нам, браття українці, усміхнеться доля…»

Директор навчального закладу Людмили Михальченко подякувала священству за день, який не забудеться, за особливу і знаменну подію: «Сьогодні кожний переживає страшні випробування в країні. Ця війна торкнулася кожної родини. І ми своєю працею, своїм навчанням будемо робити все задля нашої України. Двадцять першого вересня, у Міжнародний день миру, молитва за мир лунатиме всім світом…»

У Великій П’ятигірці люди виходили з будинків і приєднувалися до прихожан Свято-Хрестовоздвиженського храму (настоятель – ієрей Олександр Худяков). Прийшли і найменші мешканці села – дошкільнята. Зворушливі у своїй щирості, вони вклонялися святиням храмів. Дитяча молитва найчистіша й найсильніша, малюки хочуть простого: щоби всі рідні були здорові і щасливі, щоби не сумувала мама і не тривожився тато.

«Наші серця просять миру, наші душі плачуть за загиблими, – висловлює думки односельців Ольга Дячук. – Всі ми благаємо Бога послати спокій країні». «Помилуй, Господи Всемилостивий, землю нашу», – підносилося у височінь.

У день четвертий, 18-го вересня, Хресний хід вирушив до церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Красівки, далі попрямував до храму Різдва Іоанна Предтечі с. Дубівки, завернув до Свято-Покровської церкви с. Закутинців (настоятель – ієрей Віталій Замерлюк), побував у Свято-Миколаївському храмі с. Сингаївки (настоятель – протоієрей Анатолій Бочковський), Свято-Покровській церкві с. Великих Гадомців (настоятель – ієрей Віталій Замерлюк), Свято-Успенському храмі в Садках і зупинився у Великих Низгірцях, у Свято-Параскевській церкві (настоятель – протоієрей Анатолій Бочковський).

Протягом усього Хресного ходу великі села змінювалися маленькими. Від храму до храму парафіяни на чолі з священиками в молитовному єднанні виходили назустріч святиням православної Бердичівщини. Хресний хід вітали хлібом-сіллю, разом із дорослими іконам вклонялися діти, несучи у глибокій шані квіти. І кожна зустріч учасників Хресного ходу дарувала духовну радість та відчуття єднання. За покликом серця, за велінням душі люди сходилися на соборну молитву.

В усіх храмах звершувалися молебні за мир та єдність України, віруючих помазували святим єлеєм, всюди благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков звертався до боголюбивої пастви словами проповіді, закликаючи об’єднатися навколо Матері Церкви в єдиному пориві любові до Бога, до ближніх своїх, бути однією великою родиною православних християн, жити за Заповідями Божими, молитися щиро, з чистим серцем, очищаючи своє серце покаянням, молитися за мир, взаєморозуміння та злагоду: «В час випробувань для нашої Батьківшини народ Божий повинен бути разом, звертатися до Господа у спільній молитві, щоби припинилася братовбивча війна, щоби не гинули наші сини, щоби на землю нашу прийшов благословенний мир, щоби світлим і радісним було майбутнє нашої славної України».

У четвер, 18-го вересня, Хресний хід зі святинями храмів із молитвою за мир завершився у парафіях району. Наступного дня він попрямував до Бердичева.