Віримо, надіємося, сподіваємося.

Після рясних осінніх дощів випала погожа днина, вигулькнуло сонечко, полетіли павутинки бабиного літа. Поспішали до місця де буде зведена нова церква прихожани. Сьогодні їх престольне свято – Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Біля освяченого алтарного хреста зібрались і старі, і малі на службу з приводу свята. Читався акафіст святим мученицям, служився водосвятний молебень. По закінченню служби з настановним словом до присутніх звернувся благочинний – протоієрей Андрій Змієвський:

«Ми зібрались на цьому святому місці щоб згадати пам'ять мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Пройшов рік з моменту освячення алтарного хреста керуючим Житомирською єпархією, архієпископом Никодимом. Багато зроблено для побудови храму, проведено електролінію, є камінь для фундаменту, придбано балки. Господь бачить великі труди прихожан і допомагає вірним своїм. Без віри, надії і любові не може існувати життя, але щоб це зрозуміти потрібно мати мудрість»…

Продовженням богослужіння стала святкова трапеза.