В Спасо-Преображенському кафедральному соборі міста Житомира звершили чин похорону над воїном Суманєєвим Олександром Сергійовичем

У четвер, 16 липня 2026 року, в Спасо-Преображенському кафедральному соборі міста Житомира звершили заупокійне Богослужіння за убієнним воїном Суманєєвим Олександром Сергійовичем.

З благословення Високопреосвященнішого Никодима, митрополита Житомирського і Новоград-Волинського, чин похорону очолив духівник Житомирської єпархії, архімандрит Гавриїл (Вардаєв) у співслужінні духовенства Житомирського міського благочиння.

По завершенню богослужіння ключар Спасо-Преображенського кафедрального собору протоієрей Миколай Синюк звернувся зі словом проповіді до матері полеглого Героя Галини, рідних, близьких воїна Олександра. Отець Миколай передав щирі слова співчуття та підтримки родині полеглого Захисника Батьківщини від правлячого архієрея, митрополита Житомирського і Новоград-Волинського Никодима. Владика молиться за полеглого воїна Олександра, аби Господь упокоїв його душу в Царстві Небесному.

Отець Миколай попросив у всіх присутніх посиленої молитви за безсмертну душу убієнного воїна. Адже саме спільна молитва зараз найбільш необхідна його душі.

Супроводжував богослужіння хор духовенства під керівництвом клірика Житомирського Спасо-Преображенського кафедрального собору міста Житомира протодиякона Антонія Болкуневича.

Майбутній відважний воїн народився 9 червня 1981 року. Він зростав розумним, щирим, допитливим, люблячим сином і братом, вірним другом, прекрасною людиною. Він не боявся ніякої роботи, завжди намагався підтримати родину, близьких. Як і всі ми, він будував плани, мав багато життєвих перспектив.

Але коли у двері постукала війна, Олександр, не замислюючись став на захист Батьківщини. Він пройшов тяжкими дорогами фронту. Та на жаль, його молоде життя обірвалося так рано.

Воїн Олександр загинув 7 квітня 2025 року, виконуючи бойове завдання, в селищі Роздольне Волноваського району на Донеччині.
Довгим був шлях Захисника додому. І ось сьогодні він знайшов свою останню земну пристань на рідній землі. А душа його буде у Вічності. Адже в Бога немає мертвих - у Бога всі живі.

Захисник України Олександр Суманєєв поклав свою безсмертну душу за рідну землю, за своїх побратимів і за кожного з нас, аби ми мали змогу жити спокійніше на рідній землі. І мали надію на те, що над нашою Україною знову запанує мир.

З військовими почестями Героя поховали на Алеї Слави Корбутівського кладовища.

Царство Небесне і вічна пам’ять полеглому Захиснику України!