У Житомирі перебувають часточки мощей святих благовірних Петра і Февронії!

1 грудня 2017 року, з благословіння Високопреосвященнішого Никодима, митрополита Житомирського і Новоград-Волинського у місто Житомир прибула святиня із Запорізької єпархії УПЦ - шанована ікона та часточки мощей святих благовірних князів Петра і Февронії.

Святиню зустрічали на Замковій горі міста у Свято-Хрестовоздвиженському кафедральному соборі. На урочисту зустріч зібрались священослужителі міського і районного благочинь, прийшло чимало вірян. Очолив подію духівник Житомирської єпархії архімандрит Гавриїл (Вардаєв).

Відразу після того, як ікону та мощі занесли до собору розпочався святковий молебень.

Чесні мощі угодників Божих перебуватимуть для поклоніння православних міста Житомира у Свято-Хрестовоздвиженському кафедральному соборі до 4 грудня включно.

Святі Петро і Февронія дали приклад ідеальної християнської сім'ї. Саме за це вони удостоєні церковного шанування, саме тому їх життя ось уже більше восьми століть є прикладом належного ставлення подружжя до церковного шлюбу і один до одного.Напевно, саме ці обставини їхнього життя послужили тому, що святі Петро і Февронія стали покровителями сім'ї та шлюбу. Дійсно, яке гарне завершення життя, як в казці: «жили вони довго і щасливо і померли в один день». Хто з молодят не мріє про таке?Однак, подібну кончину потрібно ще заслужити. Виростити прекрасних дітей. Не зрадити один одного в годину випробувань, залишатися завжди разом, в радості і горі. Твердо зберігати віру православну. Тільки тоді можна сподіватися на ту милість, яка була надана Муромським святим.Сім'я і Вірность потрібні нашому суспільству як повітря, як вода. Шлюби руйнуються з легкістю, як ніколи раніше, про подружню вірність не кожен готовий і пам'ятати. Але все ж, вступаючи в шлюб, більшість молодят мріють про щастя, про любов до смерті. Обираючи покровителями шлюбу Муромських святих, молодята закладають у фундамент свого шлюбу нехай і один, але наріжний камінь. Якщо в цьому будинку буде фундаментом тверда віра, подружня вірність, любов і взаємоповага, якщо діти в цьому шлюбі будуть виховані в християнських традиціях, то ніщо не зможе зруйнувати такий шлюб.Будь-які негаразди, випробування, лиха можуть лише трохи розгойдати такий будинок, але від цього кожен камінчик ще щільніше приляже до сусіднього, і в результаті будинок такого шлюбу стане лише міцніше. Благовірний князь Петро був другим сином Муромського князя Юрія Володимировича. Він вступив на Муромський престол у 1203 році. За декілька років до княжіння Петро захворів проказою, від якої ніхто не міг його вилікувати. Уві сні князеві було відкрито, що його може зцілити дочка бджоляра, селянка Февронія. Вона була вродлива, благочестива і добра, до того ж знала властивості трав та вміла лікувати недуги. Князь покохав Февронію за її чесноти та мудрість і дав обітницю одружитися з нею після одужання. Дівчина зцілила князя, проте він не дотримав свого слова. Хвороба повернулася, Февронія знов вилікувала князя, і тоді вони одружилися. Після смерті брата Петро успадкував княжіння. Бояри поважали свого князя, але гордовиті боярські дружини не злюбили Февронію, не бажаючи мати правителькою над собою селянку. Бояри зажадали, щоб князь покинув її. Петро, дізнавшись, що його хочуть розлучити з коханою, вирішив добровільно відмовитися від влади і багатства і віддалитися разом з коханою. Петро і Февронія покинули Муром, відпливши на човні по річці Ока. Незабаром в Муромі почалася смута, бояри пересварилися за княжий престол, пролилася кров. Схаменувшись, бояри зібрали раду і вирішили запропонувати князю Петру повернутись назад. Князь і княгиня повернулися, і Февронія зуміла заслужити любов городян. Вони правили довго і щасливо. На схилі життя Петро і Февронія прийняли чернецтво в різних монастирях з іменами Давид і Евфросинія. Поховати себе вони заповідали разом в спеціально приготованій труні з тонкою перегородкою посередині. Вони померли кожен в своїй келії в один день і годину 8 липня 1228 року. Люди вважали неправильно ховати в одній труні ченців, тому порушили волю спочилих: їх тіла були покладені в різних обителях. Проте, вже наступного дня вони опинилися разом. Двічі їх тіла розносили по різних храмах, але двічі вони дивним чином виявлялися поруч. Так і поховали святе подружжя разом в місті Муромі, біля соборної церкви Різдва Пресвятої Богородиці.Господь Бог прославив не лише Своїх святих, але і ще раз показав святість і гідність шлюбу, обітниці якого в даному випадку виявилися не нижче чернечих. Петро і Февронія були канонізовані на церковному соборі 1547 року. Днем пам'яті святих є 8 липня. Святі Петро і Февронія є зразком християнського шлюбу.Досі в молитві до святих вдаються сім'ї, мир в яких похитнувся через різного роду спокуси. Моляться Петру і Февронії і про дарування дітей, і диво входить в життя кожного, хто звертається в молитві за допомогою.