У святі на честь канонізації святого блаженного Христа ради юродивого Іоанна Походенчика взяли участь священнослужителі Житомирської єпархії

По благословінню Високопреосвященнішого Никодима, митрополита Житомирського та Новоград-Волинського, у святі на честь канонізації святого блаженного Христа ради юродивого Іоанна Походенчика, що в Олександрійській єпархії, 25 листопада, взяли участь духовенство Житомирської єпархії, на чолі з головою відділу охорони та збереження церковних святинь та спадщини протоієрея Валерія Дітківського.

Богослужіння очолив керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський та Броварський Антоній.

Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ із посиланням на Facebook-сторінку ієрарха.

Владиці Антонію співслужили митрополити Криворізький і Нікопольський Єфрем, Балтський і Ананьївський Олексій, Кам'янський і Царичанський Володимир, Олександрійський і Світловодський Боголеп, Кіровоградський і Новомиргородський Миколай, архієпископи Фастівський Даміан, Новосанжарський Веніамін, духовенство єпархії та гості у священному сані.

Чин прославлення розпочався після Малого входу. Була відслужена остання заупокійна літія за Іоанном.

Потім митрополит Кіровоградський та Новомиргородський Николай зачитав рішення Священного Синоду УПЦ про встановлення шанування святого. Після цього митрополит Олександрійський та Світловодський Боголеп зачитав його життя.

Після цього під спів величання святому Іоанну з вівтаря було винесено ікону святого і митрополит Антоній благословив нею народ. Потім священнослужителі вклонилися образу святого і приклалися до його мощей.

Святий Іоанн жив наприкінці XIX – на початку ХХ століть. Про його дитинство та молодість нічого не відомо. Вже дорослим він прийшов у село Плоське Кропивницького району Кіровоградської області, ймовірно, з Черкащини. Вибравши з волі Божої заради подвиг юродства Христа, святий ходив від села до села і не мав свого даху над головою. За це отримав прізвисько Походенчик.

Блаженний Іоанн був одягнений бідно, ходив босоніж — лише у сильні морози намотував на ноги ганчірки. Ходив тільки по ріллі, по каменях, минаючи дороги, щоб завдавати собі великих труднощів під час подорожей. У руці палиця, на яку спирався при ходьбі. Вночі він проводив у молитві.

За дар прозорливості святого також називали Повидайчик.

Святий духовно опікувався у блаженного Варфоломія Чигиринського. У важкі атеїстичні роки він ніс людям звістку про Воскреслого Христа, закликав зберігати православну віру.

Коли храм у с. Плоське було ще відкрито, святий Іоанн зазвичай стояв на паперті і просив милостиню. Люди давали йому продукти, і після богослужіння блаженний збирав разом голодних дітей та годував їх.

Наприкінці 1930-х блаженний став часто грізно показувати на небо та замітав землю. Ніхто не розумів, про що він так пророкував, доки не почалася війна. Під час німецько-фашистської окупації села Плоське святий рятував молодь від викрадення в рабство до Німеччини. Напередодні кожної облави він бігав селом, стукав по парканах і кричав «Ідіть!». Юнаки та дівчата ховалися, і німці не могли знайти нікого з молоді.

Закінчив свій земний шлях святий Іоанн мученичеством: 25 листопада 1943 р. його вбили німці поряд із селом Плоське. Тіло блаженного селяни поховали на місцевому цвинтарі.

У травні 2021 р. мощі святого Іоанна були знайдені та перенесені до Свято-Богоявленського жіночого монастиря Олександрійської єпархії у с. Диківка. У його мощей стали відбуватися чудеса зцілення.

23 жовтня 2024 р. Священний Синод УПЦ ухвалив рішення про канонізацію подвижника в лику святих. Вдень пам'яті встановлено 12/25 листопада.

Про це торжество в Олександрії повідомляє Прес-служба Української Православної Церкви.

ТРОПАР СВЯТОМУ ІОАННУ, глас 4:

А‌нгельски пожи‌в на земли‌,/ мно‌гия ско‌рби и труды‌ терпели‌во поне‌сл еси‌,/ юро‌дством сокры‌в дарова‌ния духо‌вная,/ благода‌тию от Бо‌га украси‌вся, всечу‌дне,/ возвеща‌л еси‌ гряду‌щая/ и наставля‌л лю‌ди ве‌ру пра‌вую храни‌ти,/ ду‌шу же за дру‌ги своя‌ положи‌л еси‌,/ и ны‌не Христу‌ предстоя‌,/ моли‌, Иоа‌нне блаже‌нне,// спасти‌ся душа‌м на‌шим.

КОНДАК СВЯТОМУ ІОАННУ, глас 6:

Мно́гою любо́вию к Бо́гу пламене́я,/ ве́рности Христу́ и смире́нию люде́й учи́л еси́,/ дея́нием бу́дущая явля́я,/ неду́ги душ и теле́с цели́л еси́./ На путь спасе́ния нас наста́ви/ и от язв грехо́вных исцели́,/ Иоа́нне блаже́нне,/ моли́твенниче о душа́х на́ших.