Святкування на честь Тихвінської ікони Божої Матері у селі Малосілці

10.07.2019

Дев’ятого липня до Свято-Михайлівського храму с. Малосілки з різних куточків Бердичівщини стікаються струмочками віруючі. Вони моляться перед образом Божої Матері «Тихвінська». У вівторок седмиці 4-ї після П'ятидесятниці святкове Богослужіння у сільській церкві очолив благочинний Бердичівського округу архімандрит Варфоломій (Бойков).

Тихвінська ікона Божої Матері є однією з найшанованіших серед Богородичних. Вона прославилася багатьма зціленнями та чудесами. У центрі Свято-Михайлівського храму с. Малосілки, на аналої, завжди знаходиться саме Тихвінська. Православна Церква згадує її пам’ять 9-го липня.

У святковий день біля храму зібралися місцеві жителі. До них приєдналися православні віруючі з м. Бердичева та сіл Демчина, Мирославки і Скраглівки. Парафіяни разом із настоятелем – ієреєм Михаїлом Худяковим – із пошаною зустрічали благочинного Бердичівського округу архімандрита Варфоломія (Бойкова). Ранкову тишу порушував благозвучний молитовний спів. Всемилостивий Господь дарував чудову сонячну погоду. Люди поспішали на богослужіння з букетами білих квітів, вшановуючи Пресвяту Богородицю. Всіх зігрівали радість духовного єднання і відчуття празника. Після звершення водосвятного молебню отець настоятель привітав віруючих зі святом. Божественну Літургію очолив благочинний Бердичівського округу архімандрит Варфоломій (Бойков) у співслужінні настоятеля Свято-Михайлівського храму с. Малосілки ієрея Михаїла Худякова, настоятеля Свято-Георгіївського храму м. Бердичева протоієрея Андрія Корнющенка і клірика Свято-Миколаївського собору м. Бердичева протодиякона Віталія Кльона. Свята Божественна Літургія – серце свята…

Урочиста, красива і благодатна служба… Тремтіння свічок, піднесений спів церковного хору і молитви до Господа Бога та Його Пречистої Матері…

С души как бремя скатится,
Сомненье далеко –
И верится, и плачется,
И так легко, легко...

Михайло Лермонтов

Дорослі та діти приступають до Святого Причастя, радіючи зустрічі з Господом Богом і Спасом нашим Ісусом Христом…

У далекі роки, а було це у 18-му столітті, розповідає церковний староста Євгенія Яківна Дубова, в центрі села на пагорбі звели дерев’яний храм, який у часи гоніння зруйнувала безбожна влада: «В роки Голодомору 1932-1933-го батюшка та віруючі обійшли село Хресним ходом із Тихвінською іконою Божої Матері, а потім влаштували трапезу: кожний приніс те, що мав… І Пресвята Богородиця послала свою допомогу, заступилася за людей. Більше ніхто не вмирав. З тих пір, навіть у важкі часи, люди дотримуються давньої традиції, вшановують Тихвінський образ Божої Матері і в день Її пам’яті звершують Хресний хід та після Богослужіння влаштовують трапезу». Життя жінки пов’язане з храмом, вона серцем сприймає все, що відбувається в парафії, і 20 років співає в хорі. Свічниця Антоніна Миколаївна Демедюк говорить, що шанована ікона не один раз показувала благодатну допомогу стражденним: «До нас приїздили люди з інших областей, щоб схилитися з молитвою перед образом Пресвятої Богородиці. І Матінка Божа допомагає…»

Після Божественної Літургії духовенство та віруючі обійшли Хресним ходом навколо храму, об’єднані спільною молитвою. На душі – пасхальна радість, обличчя з крапельками святої води сяють радістю, а повітря наповнено благодаттю…

У Свято-Михайлівському храмі люди слухали натхненну проповідь – мудре батьківське слово благочинного Бердичівського округу архімандрита Варфоломія (Бойкова):

«Тихвінська ікона Божої Матері, за переказами, написана рукою святого Апостола і Євангеліста Луки. У V столітті вона була перенесена з Єрусалиму в Константинополь, де для неї збудували Влахернський храм.І поки ікона перебувала там, спостерігалися численні чудеса зцілення. Перед взяттям турками Константинополя вона зникла з храму. Ніхто не знав, де знаходиться чудотворна ікона, вона проходила різними землями й досягла Ладозького озера. Ніби шукаючи собі місця, вона з’являлася перед очима рибалок і, нарешті, зупинилася біля міста Тихвіна. Тут побудували дерев’яний храм, а згодом звели кам’яний. Потім при храмі було засновано чоловічий монастир. Ворожі нападники не один раз намагалися знищити святу обитель, але чудесною допомогою Божої Матері вона була врятована. Захисники монастиря успішно відбивали атаки противника, сили якого були набагато більшими… Вшанування Тихвінської ікони Божої Матері, прославленої незліченними чудесами, встановлено Церквою в пам'ять про її явлення і подолання ворогів заступництвом Пресвятої Богородиці. Списки чудотворної ікони є в різних місцях… Сьогодні на згадку про подію, коли Божа Матір врятувала село, ми святкуємо однією духовною родиною». Отець благочинний подякував настоятелю Свято-Михайлівського храму с. Малосілки ієрею Михаїлу Худякову за ревні труди й старання на ниві Божій. Отець Михаїл висловив глибоку пошану благочинному Бердичівського округу архімандриту Варфоломію (Бойкову) за постійну пастирську підтримку, духовенству та віруючим– за спільну молитву і парафіянам – за належне утримання храму – окраси села.

Після помазання святим єлеєм усіх запросили розділити трапезу, приготовлену місцевими майстринями кухні. Липневе свято з кожним роком стає все краще й краще, згуртовуючи та зближуючи парафіян.

Прес-служба Бердичівського благочиння.














Роздiл: 
Новости Благочиний