Різдвяне послання митрополита Житомирського і Новоград-Волинського НИКОДИМА 2020!

Різдвяне послання митрополита Житомирського і Новоград-Волинського НИКОДИМА боголюбивим пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Житомирської єпархії Української Православної Церкви

Бо так Бог полюбив світ,
що віддав Сина Свого Єдинородного,
щоб всякий, хто вірує в Нього, не загинув,
а мав життя вічне.

(Ін.3:16)

Христос Рождається!

Всечесні отці, дорогі брати та сестри!

Знову і знову, по милості Божій, ми святкуємо Різдво Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, знову відкривається перед нами "Велика благочестя тайна - Бог явився у плоті!" (1 Тим 3. 16).

Протягом багатьох віків священної історії Старого Заповіту Бог говорив Ізраїльському народу через пророків про явлення у світ Христа – Спасителя. Деякі з цих пророцтв таємниче відображали майбутні євангельські події, а деякі містили в собі дивовижно точні передбачення. Так пророк Божий Михей, який жив за багато століть до Різдва Христового, сповістив: «І ти, Віфлеєме – Євфрате, хоч малий ти між тисячами Юди, з тебе вийде Мені Той, Який повинен бути Владикою в Ізраїлі і Якого походження від початку до днів вічних.»(Мих.5:2). Віфлеєм був невеликим містечком в околицях Єрусалиму. Саме тут знаходився будинок Єссея, батька великого царя Давида. Пресвята Діва Марія була прямим потомком царського роду, тому і народжений від Неї Богомладенець був по Своєму роду істинно «жезлом із кореня Єссея, і цвітом від нього.» (Іс.11:1)

Віфлеєм в перекладі з єврейської мови означає «дім хліба». Це невелике містечко стало «домом» народження Того, Хто сказав про Себе: «Я – хліб живий, який зійшов з небес. Той, хто їсть цей хліб, буде жити вічно. Хліб, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу.» (Ін.6:51). Син Божий приніс світові Слово, яке живить людські душі і серця. Він дав вірним Свою Плоть і Свою Кров, які донині подаються нам у таїнстві Євхаристії.

Христос – Спаситель народився в той час, коли народ Ізраїльський знаходився під гнітом Римської імперії. Люди з надією чекали Месію – Визволителя, який знищить іноземне рабство, дарує політичну свободу і відновить минулу велич царства Давида. Але Христос прийшов для того, щоб визволити весь рід людський від іншого, жорстокішого рабства – влади диявола, гріха та вічної смерті. Христос прийшов, щоб донести Новий Вічний Заповіт не окремому, вибраному народу, а всьому людству. Всіх віруючих в Нього, виконуючих Його заповіді любові до Бога і ближніх, Христос возносить від рабського стану до найвеличнішого достоїнства, роблячи їх Синами Божими, по слову апостола Павла «Тому ти вже не раб, а син. А якщо син, то і наслідник Божий через Ісуса Христа.» (Гал.4:7)

В ці святі дні, наповнені світлом пришестя у світ «Сонця Правди», ми стоїмо перед Господом за святковим богослужінням, слухаємо читання з Священного Письма, співаємо дивні різдвяні піснеспіви і гімни, поєднуючи свої голоси з хором ангелів, як воздають хвалу Триєдиному Богу і безперестанно співають: «Слава в Вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління.» (Лк.2:14) В цей час кожному з нас подобає віддавати з глибини свого серця подяку Богу за всі ті духовні дари і благословення, якими Він щедро обдаровує нас.

Найвеличнішими із цих дарів є віра і пізнання Бога. Кожен з нас отримав їх у певний час та в різних умовах. І кожна людина знаходить віру, коли Господь Сам приходить в її душу та розум і торкається Своєю благодаттю її серця. Преподобний Максим Сповідник вчить: «Душа ніколи не зможе спрямуватися до пізнання Бога, якщо Сам Господь, прийшовши, не торкнеться її і не возведе її до Себе. Адже людський розум сам не в силах настільки вознестись, щоб сприйняти хоча б маленьку частинку Божественного Сяйва, якщо Сам Бог не підніме його і не осінить Божественним промінням.» Віра дарує нам надію, що Господь дасть нам сили перебороти ті скорботи і випробування, які зустрічаються у земному житті.

Ми з болем переживаємо складний період у житті Української Православної Церкви, війну на сході нашої країни, економічні та соціальні проблеми. З глибокою печаллю змушені визнати, що розкол, який розриває Тіло Церкви в Україні, нині став причиною розділення серед помісних Православних Церков. Але ми надіємось на Всесильну допомогу Божу і втішаємося словами Псалмоспівця «Той, хто надіється на Господа, - як гора Сіон, не зрушиться во вік.» (Пс.124:1). Прикладами стійкості в вірі, мужності та терпіння для нас є мученики та сповідники, чимало з яких прославлені на нашій землі. Нині вони стоять перед престолом Божим і возносять свої молитви за наш народ та мир у нашій державі.

У минулому році ми започаткували добру традицію. Вперше в історії нашої єпархії у день свята Подільської ікони Божої Матері традиційним загальноєпархіальним хресним ходом центральними вулиця міста Житомира ми несли сім чудотворних ікон Божої Матері, які прославлені на теренах нашої єпархії. Будемо вірити, що Матір Божа, через яку у світ прийшов Месія, захистить нас від усіх негараздів.

Нехай Новонароджений Богомладенець Христос з’єднає нас у Своєму Тілі – Святій Церкві, приведе нас до миру і злагоди, щоб ми «єдиними вустами і єдиним серцем славили Триєдиного Бога.

Нехай Спаситель своїм Божественним світлом наповнює ваші душі добром, милосердям і любов’ю, посилає духовну радість та благословить вас і ваші родини.

Христос Рождається! Славімо Його!

+ Никодим,
Митрополит Житомирський
і Новоград-Волинський

Різдво Христове 2019/2020 р.
м. Житомир.