Парафіяни Свято-Петропавлівського храму с. Реї побували з паломницькою поїздкою у Свято-Успенській Почаївській Лаврі

26.06.2019

Свято-Успенська Почаївська Лавра – православна святиня, яка притягує до себе людські серця і душі. Сюди щорічно приїжджають паломники з Бердичівщини, які прагнуть побувати на благодатній землі. Знову здійснили духовну подорож до одного з найбільших православних монастирів, який відомий у всьому світі, парафіяни Свято-Петропавлівського храму села Реї.

У святковий день, 18-го червня, в ніч із понеділка на вівторок, православні віруючі с. Реї і декілька паломників із м. Бердичева та с. Семенівки у супроводі настоятеля Свято-Петропавлівського храму ієрея Євгена Дзядуха вирушили у далеку мандрівку на Тернопільщину, у стародавнє місто Почаїв. На світанку, коли розвиднилося, вони побачили золоті куполи Свято-Успенської Почаївської Лаври, яка завжди вражає своєю мальовничою величчю. Вранці подорожуючі пройшли у нижній храм Преподобного Іова Почаївського, де спочивають його нетлінні мощі та мощі Святого Амфілохія. Люди вірять, що, схилившись із молитвою перед ними, отримають зцілення від хвороб і благодатну допомогу. Паломники приєдналися до молільників під час Божественної Літургії. Семінарист Почаївської Лаври провів для віруючих із Бердичівщини екскурсію, присвятивши перші сторінки своєї розповіді історії обителі, яка перебуває під особливим Покровом Пресвятої Богородиці. За переказом, чернече життя в цих місцях почалося з середини XIII століття, коли православні іноки з розгромленого монголо-татарами Києва вирушили на захід. Ченці оселилися на горі, а першими монашими келіями були кам’яні печери. Місцевість нарекли за назвою притоки Дніпра – Почайни. Таким чином місто отримало своє сучасне ім’я – Почаїв. У 1240-му році пастухи пригнали до підніжжя гори отари овець на водопій, сюди ж прийшли і монахи-відлюдники для сугубої молитви. Раптом вершина височини залилася незвичайним світлом, і Пресвята Богородиця явилася людям у вогняному стовпі. Коли видіння зникло, на скелі залишився слід Божої Матері – відбиток Її правої стопи, де забило Святе джерело. Зцілення від святинь відбуваються з давніх пір й донині… Незабаром біля підніжжя гори монахи звели монастир на честь Успіння Пресвятої Богородиці. А через чотири століття на пагорбі побудовано церкву. Стопа Божої Матері і Святе джерело опинилися під склепіннями Храму Божого. Зараз на цьому місці височіє величний Успенський собор – один із найкрасивіших в Україні , який відвідали прочани. Затамувавши подих, паломники слухали, як братія читала акафіст Божій Матері… Побували і в печері, де зберігаються мощі святих Іова та Амфілохія...

Почаївська Лавра… Тут каміння дихає старовиною і повітря пронизане молитовним духом. Тут думаєш про вічне й забуваєш про суєтне, стаючи маленькою частинкою великого…
Чудовим завершенням паломництва стала зупинка біля озера Святої Праведної Анни. Дорослі і діти з молитвою тричі занурилися у цілющу воду – м’яку та прохолодну. У морози джерело не замерзає, в спеку не нагрівається. Після трапези паломники з новими силами відправилися у зворотну путь, щиро дякуючи отцю Євгену за організацію чергової поїздки і можливість прикластися до святинь Почаївської лаври, за турботу й розуміння, за доброзичливу атмосферу під час мандрівки. З теплом та світлом у душі, очищені й оновлені, подорожуючі повернулися додому... Ті, хто побував у Почаївській Лаврі вперше, натхненні поїздкою, мають велике бажання знову приїхати до обителі. Наступне паломництво, повідомив настоятель Свято-Петропавлівського храму с. Реї ієрей Євген Дзядух, парафіяни здійснять до Кип’ячого.

Прес-служба Бердичівського благочиння.










Роздiл: 
Новости Благочиний