Молитовне зібрання громадськості м. Бердичева на вшанування пам’яті Героїв, які віддали свої життя за Україну

21.02.2018

Двадцятого лютого у Бердичеві вшановували подвиг Героїв, які віддали свої життя, відстоюючи ідеали демократії, свободи та незалежності України. У День Героїв Небесної Сотні на площі Соборній, біля Меморіалу «Слава Героям!», пройшло молитовне зібрання громадськості за участю священнослужителів різних конфесій. Архімандрит Мануїл (Бицик) представив духовенство Бердичівського благочиння.

Декілька років поспіль у центрі міста збираються люди, щоб вшанувати відвагу, силу духу та стійкість громадян, які віддали свої життя під час Революції Гідності. Як 21-го лютого 2014-го року, коли на Майдані в Києві відбулося прощання із загиблими повстанцями, котрих у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», на площі Соборній у Бердичеві знову лунала скорботна пісня «Пливе кача...», яка стала українським народним реквіємом. Сумний список Героїв відкрився 22-го січня, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі знайшли тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького…

У тиші біля Меморіалу звучали слова поваги, вдячності та гордості за українських синів. Молитовне віче об’єднало людей різних поколінь, прийшли представники влади: заступник Бердичівського міського голови Валентина Адаменко та його радник Василь Толочко, депутати міськради і представники громадських організацій.

«Скорботна подія зібрала нас, щоб ми схилили голови перед пам’яттю загиблих на Майдані і вшанували українських захисників, які віддали свої життя на Сході держави, – звернувся до присутніх настоятель Свято-Михайлівського храму с. Маркушів архімандрит Мануїл (Бицик). – Нелегкий час переживає нині ненька Україна, але, як писав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода: «Усе проминає, за винятком Бога і Любові…» Священик закликав не втрачати людяності, прощати й любити одне одного: «Дай, Боже, мир Україні, щоб не плакали матері, щоб повернулися сини до рідних осель, щоб сонячним і щасливим було майбутнє наших дітей…»

Тихою ходою йшли люди: старенькі і молоді, сивочолі та зовсім юні – схиляючи голови, покладали квіти до підніжжя меморіалу «Слава Героям!»… А вони, безстрашні сини України, дивилися з портретів такими різними і такими рідними очима… Їм би любити, трудитися, кохати, ростити малюків, радіти життю…

Герої не вмирають. Просто йдуть
З Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті…

Мар’яна Савка

Прес-служба Бердичівського благочиння.










Роздiл: 
Новости Благочиний