Престольне свято відзначив храм Святого рівноапостольного князя Володимира Великого у Бердичівському виправному центрі (№108)

Зранку до храму Святого рівноапостольного князя Володимира Великого у Бердичівському виправному центрі (№108) сходилися засуджені та співробітники установи, з’їжджалися священики Бердичівського благочиння і гості з інших міст України. Престольний празник збирає їх восьмий рік поспіль на святкове Богослужіння.

Двадцять восьмого липня Українська Православна Церква відзначає День Хрещення Київської Русі та вшановує пам’ять Святого рівноапостольного князя Володимира – небесного покровителя новопреставленого Блаженнішого Митрополита Володимира. Божественну Літургію в колонійській церкві очолив духівник Бердичівського округу – настоятель Свято-Хрестовоздвиженського храму с. Старого Солотвина протоієрей Миколай Шпичка, йому співслужили настоятель Свято-Володимирського храму на території Бердичівського виправного центру (№ 108) протоієрей Андрій Корнющенко, настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Озадівки протоієрей Ярослав Ігнатюк та настоятель Свято-Михайлівського храму с. Маркушів ієромонах Мануїл (Бицик). У церкві пліч-о-пліч молилися засуджені та персонал установи, приїхали і колишні ув’язнені. Вони, як розповів заступник начальника ВЦ (№ 108) з нагляду і безпеки та оперативної роботи Володимир Танасієнко, не забувають дорогу до колонійської церкви й після звільнення та по можливості підтримують її.
Краса розписів храму у виправній установі, молитовна тиша, повітря, що дихає тут благодаттю, і богонатхненний спів півчих Свято-Георгіїівської церкви на чолі з регентом – матушкою Валентиною Корнющенко – створювали особливий, піднесений настрій і налаштовували на духовну розмову з Творцем. Декілька років зустрічає престольне свято храму Святого рівноапостольного князя Володимира Великого у Бердичівському виправному центрі (№108) церковний староста Микола, який із глибокою любов’ю розповідає про історію храму: «Сюди щорічно приїздять колишні засуджені, котрі свого часу зводили церкву. Кожен із них вніс частку своєї праці. З волі Божої згодом і я брав участь у ремонтних роботах, допомагав в облаштуванні храму». Один із будівничих, Володимир із Кам’янець-Подільського, разом із рідними з року в рік навідується до Бердичева. Двадцять восьмого липня він підносить свої молитви до Бога під час Божественної Літургії в колонійському храмі. І цього літнього дня чоловік просить у Всевишнього благодаті Божої для нашої держави: «Нехай будуть мир, спокій і любов! Нехай Господь дасть нам смирення та мудрість, нехай благословить Україну!»

Віруючі з великою увагою слухали слова задушевної проповіді протоієрея Миколая Шпички, котрий привітав усіх зі святом, нагадавши прекрасні слова Ісуса Христа: «Я є двері, – говорить Господь, – хто Мною ввійде, спасеться». Якщо поведінка християнина побожна, якщо він свідчить свою вірність Христу, то через Нього входить у спілкування з Триєдиним Богом, в Царство Боже. Ісус Христос сказав: «Я – Пастир добрий: пастир добрий життя своє покладає за овець». Він мав на увазі нас, його послідовників. Ми теж маємо бути дверима, через які хтось прийде до Бога. Якщо людина чинить по-християнськи, то вона чинить правильно. Ми повинні радитися одне з одним, як перед створенням людини радилися Бог -Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий. Повинні радитися, читати Святе Письмо і молитися. Двері до Царства Божого є вузькими, і щоби пройти через них, треба бути справжніми християнами, бути духовно зрячими, сповідатися і причащатися, треба молитися: «Боже, дай нам розум, пом’якши серця ворогів наших…» Сам Господь благословив: «Моліться за ображаючих вас і гонящих вас…»

Будемо ж богоносними, будемо благочестивими. Нехай Господь умудрить усіх вас, котрі тут перебувають, котрі вже звільнилися, і хто приїхав у гості. Збережемо храм наших душ у чистоті та святості!»

І лунали в храмі на території виправного центру молитовні слова: «Величаємо, тебе, Святий рівноапостольний князю Володимире, і шануємо святу пам’ять твою, бо ти ідолів знищив і всю землю нашу святим хрещенням просвітив».
Протоієрей Миколай Шпичка подякував священству та віруючим за спільну молитву, закликавши берегти віру батьківську і передавати її своїм дітям, щоби вони були богоспасенні: «Ісус прийшов у світ для того, щоби спасти людей від їхніх гріхів. Ми – воїни Христові, Його послідовники і перемагаємо любов’ю та смиренням. Звертайте свої молитви до Бога, щоби любов’ю перемогти зло».

Після Божественної Літургії було звершено молебень перед іконою Святого рівноапостольного князя Володимира. Люди співали серцями: «Святий рівноапостольний князю Володимире, моли Бога за нас…» і просили: «Святий наш покровителю, зглянься на наші мольби та моління всього нашого народу і, як колись живучи на землі, так і тепер, прославлений у небі, молися за нас».

Настоятель Свято-Володимирського храму протоієрей Андрій Корнющенко подякував усім за розділену духовну радість і звернувся словами привітання, закликавши: «Не забувайте Заповіді Божі, творіть добро, любіть одне одного! Моліться за ворогів своїх, прощайте їх. У цей світлий празник Володимира Великого, котрий приніс християнство на Україну, хочеться побажати: нехай не убожіє в нас православна віра, нехай Господь воздасть вам по вірі вашій».

Отець настоятель звершив помазання святим єлеєм усіх віруючих, які молилися за Богослужінням…

У день величного свята на честь Хрестителя Київської Русі – Святого князя Володимира – ми підносимо свої молитви за Україну, за кращу долю нашого народу.