З турботою про зцілення душі: освячення приміщень виправної колонії

На прохання керівництва Бердичівської виправної колонії (№ 70) було звершено соборне освячення різних приміщень установи.У четвер до міського пенітенціарія завітали священнослужителі благочиння: настоятель Святого Василія Великого домового храму на території виправної колонії (№ 70) протоієрей Зіновій Ромах (голова пенітенціарного єпархіального відділу), протоієрей Димитрій Крушеницький (відповідальний у благочинні за взаємодію з пенітенціарними установами), клірик Свято-Миколаївського собору протоієрей Роман Натальчук , ієрей Олександр Худяков та протодиякон Віталій Кльон.

«У Житомирській єпархії, – говорить протоієрей Зіновій Ромах, – п’ять храмів у виправних колоніях. З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, в усіх в’язницях звершують Богослужіння. Співпраця між священством та пенітенціаріями дає позитивні результати. І нехай спасіння отримають лише десять засуджених, але це вже є благом. Ми допомагаємо людям, котрі потрапляють в особливі умови, де існує обмеження волі. Вони пізнають тайну Святого Письма, Літургію, разом із священиками проходять через покаяння та примирення, у покуті пізнають прощення… А яка міра їх спасіння – залежить від кожного з них. Протягом понад 20-и років пастирського служіння в колонії довелося зустрічатися з різними людьми: дехто зараз листується зі мною, дзвонить, розповідає про себе. Є такі, що змінили своє життя на краще…

Пам’ятаємо заповідь Спасителя: «У темниці був, і ви прийшли до Мене…» Завдання духовенства – перевиховати людину, що спіткнулася, священний обов’язок – подати їй руку допомоги. Апостоли проповідували йти до всіх, хто цього потребує. Нині обговорюються шляхи створення в Україні інституту капеланства. Є спільне стремління і Церкви, і пенітенціарної служби».

Освячення Бердичівської виправної колонії (№ 70) відбувається вперше в історії цієї установи, повідомив начальник ВК підполковник Вадим Оберемко, і ця подія є бажанням як керівництва пенітенціарія, так і засуджених: «Взаємодія з духовенством протягом багатьох років, постійна духовна підтримка, Богослужіння у нашому храмі, який діє вже 13 років, сприяють духовному відродженню засуджених. Вони починають глибше осмислювати свої дії, що допомагає їм стати на істинний шлях. Деякі створюють сім’ї, виховують дітей, і це дає їм поштовх до розуміння того, заради чого варто жити». Психолог Генріх Сагайдак переконаний: «В умовах ізоляції місць позбавлення волі особливого значення набуває духовно-моральний вплив релігії. Освячення колонії – це духовна допомога для всіх тутешніх людей». Начальник оперативного відділу Михайло Ганоль, як і інші співробітники виправної колонії, вважає цю подію особливо важливою.

«Ще молимось, щоб зійшло благословення на цей дім і на рабів Твоїх і на всіх, що захочуть жити чесно в ньому…»

У Святого Василія Великого домовому храмі на спільну молитву зібралися засуджені. Настоятель церкви протоієрей Зіновій Ромах привітав їх із великою подією: «При звершенні освячення ми молитовно закликаємо Боже благословення на будинок і на тих, котрі живуть у ньому. Кожен із вас у своєму житті стикався з різними спокусами. І де б ви не жили, хочете, аби в тім приміщенні не було зла. Будемо ж просити Бога, щоб очистив нашу душу і серце. Ми з вами живемо у православній країні, у православному місті. Християнські цінності пронизують всю нашу культуру, історію і традиції… Бажаю вам відчути Божественну благодать». Священнослужителі Бердичівського благочиння звершили молебень. «Всі святі, моліть Бога за нас…» – сердечно і піднесено лунало в храмі виправної колонії. Про що думали чоловіки у темних робах під час Богослужіння? Про що молили Господа? Можливо, хтось із них вирішив зробити важливий крок у своєму житті, на який не зважився б в інших обставинах… Сергій із Чернівецької області просив у Бога прощення та допомоги: «Хочеться звільнитися і повернутися додому…» У хориста Ігоря днями було день народження: виповнилося 29 років. Молодий чоловік щиро радіє такій події – освяченню колонії: «Позитив має бути всюди. А там, де Господь, – завжди любов і добро…» Церковний староста Олександр називає цей день чудом Божим: «Освячення дає Боже благословення та очищення. Засуджені підтримали таку ідею, прийнявши її, як душевну радість».

Спаси, Господи, і помилуй ув'язнених…

Окроплені святою водою, деякі засуджені не стримували посмішок, дехто якось змінювався в обличчі. Отець Зіновій звернувся до них із повчальним словом та настановами: «Терпіння вам і сил. Нехай не покидає вас Божа благодать».

Через велику територію богоугодну справу звершували декілька священиків. Окропили промислову зону, медичну частину, територію господарчої обслуги, кімнати побачень, караульне приміщення, помешкання для проживання засуджених (камери та гуртожиток) і приміщення штабу.

Священики благословили працівників виправної установи та засуджених, закликавши кожного з тих, хто свідомо чи піддавшись спокусі, скоїв зло, зберігати Господа в душі і підтримувати Боже благословення молитвою та благочестивою поведінкою.