Свято останнього дзвоника у Попільнянській гімназії.

За доброю традицією, що склалася в останні роки, на свято останнього дзвоника у Попільнянську гімназію, яке відбулося 24 травня, був запрошений благочинний Попільнянського округу протоієрей Петро Лис. Щоправда, нинішнього року у отця Петра й без того є, як мовиться, більш ніж вагома причина святкувати цей день – його наймолодша донька, Софійка, нинішнього року одержує атестат про середню освіту.

А свято в гімназії, як завжди було гамірне і багатолюдне. Гамірне, бо не в силі гімназисти стримати емоції на порозі великої перерви – літніх канікул. А багатолюдне, бо зібрало воно в шкільному дворі не лише вчителів та вихованців, а й їхніх батьків, і ще чимало попільнянців, що не байдужі до життя гімназії і селища загалом.

Святкували, як завжди – урочисто й піднесено, випускники із сумом, а подекуди й сльозинкою на очах, а решта гімназистів з полегшенням після довгого навчального року.

Звучав Гімн України і піднімали державний Прапор. Найкращих слів і наймудріших порад добирали одинадцятикласникам вчителі, гості, батьки. Чимало гімназистів одержало Похвальні грамоти, Листи та Подяки за успішне навчання, активну участь у громадському житті, спортивні та культурні досягнення, перемоги у олімпіадах, конкурсах та змаганнях. Сказано ж, гімназія давно стала основним освітнім і виховним закладом району.

– Є великий промисел Божий в тому, що саме в день рівноапостольних Мефодія і Кирила – учителів Словенських, гімназія проводжає у самостійне життя цьогорічних випускників, - сказав, зокрема, благочинний. - Минає час, а основана ними писемність не лише не старіє, а навпаки удосконалюється. Нехай так же і знання, набуті вами у гімназії, лиш примножуються і зміцнюються з роками. Божого вам благословіння на здобуття обраних професій і на щасливе життя!

Після урочистої лінійки і прощального уроку всі три випускні класи гімназистів прийшли до Свято-Миколаївського храму на подячний молебень. Юнаки і дівчата, серед яких і вихованці дитячої недільної школи, і такі, хто переступив поріг храму вперше, приклались до ікон, запалили свічки – символи віри і піднесли свої щирі молитви до Бога, а також одержали благословіння священика.

– Як батько, я розумію нинішнє хвилювання батьків за подальшу долю дітей, - сказав отець Петро у короткому слові, - тож хай посилає всемилостивий Господь нам сили і мудрості в подальшій підтримці дітей. З дітьми хай завжди буде віра, надія і любов, Божа милість та ласка. А вчителям хай вертає Господь сторицею за потрачені сили на навчання і виховання наших дітей.