Подячним молебнем розпочалося святкування 420-річчя села Бистрика

Тринадцятого жовтня, напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці, село Бистрик відзначило своє 420-річчя. Велике родинне свято розпочалося подячним молебнем. Богослужіння очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков у співслужінні настоятеля Свято-Іллінського храму с. Бистрика протоієрея Владислава Асафова, клірика Житомирської єпархії ієрея Євгенія Дзядуха та протодиякона Віталія Кльона.

Цим жовтневим ранком небо було затягнуте легеньким сірим серпанком. Але святковий настрій, що охопив село Бистрик, просвітлені обличчя людей та невимовна краса листя, яке переливалося золотом на деревах, створювали особливі відчуття. Здавалося, що день був наповнений сонячним світлом…

Біля Свято-Іллінського храму зібралися прихожани та гості. Ще не минуло і двох років, як у селі сталася велика подія: духовенство разом із парафіянами пройшли Хресним Ходом із молитовними піснеспівами двокілометровий шлях: від початку села Бистрик до його завершення. З благословення Владики Никодима благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков у співслужінні священиків благочиння освятив Поклонні Хрести. Люди запам’ятали цей день і вписали його в славну історію Бистрика як добрий знак відновлення спадкоємності духовного життя. Пройшов час, і Господь знову сподобив мешканців дочекатися святкової події. Вперше за багато років на запрошення дирекції місцевої школи та батьків учнів у День знань до загальноосвітнього закладу завітав священик.
Настоятель Свято-Іллінського храму протоієрей Владислав Асафов благословив дітей на початок навчання.

З життя храму

Ще з давніх часів, свідчать старожили Бистрика, окрасою села була старенька дерев’яна церква, яку, за переказами, збудували в XVII столітті. За часи радянської влади, в середині 80-х, її зруйнували. Проте, жителі села не залишали надії на відродження святині. І з першого дня історії нового храму вони дбали про його облаштування. Протягом майже двох років тут настоятельствує отець Владислав. Він зумів згуртувати громаду, яка поступово чисельно зростає і зміцнюється духом. Із великим завзяттям люди разом зі священиком взялися до впорядкування храму. Їх старання підтримали сільська влада, депутати різних рівнів та благодійники-меценати. Перекрито покрівлю, встановлено нові вікна і двері, поліпшується внутрішнє оздоблення, будується невелика дзвіниця. І досі в невеликій сільській церкві тривають ремонтні роботи. З Божою поміччю, завдяки постійній духовній підтримці Високопреосвященнішого Никодима, Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, храм оновлюється. За молитвами благочинного Бердичівського округу протоієрея Віталія Бойкова, парафіян та за допомогою небайдужих людей православна святиня Бистрика відроджується.

Прихожанки Валентина Богун, Олена Сковлюк, Фаїна Павлюк, Тетяна Кривонос, Ольга Шиян, Ніна Вахніцька та Раїса Попович задоволені, що сільський храм оновлюється просто на очах. «Кожний вносить часточку своєї душі і праці, – кажуть жінки. – Незабаром за підтримки родини Залевських нові дзвони скликатимуть віруючих до Божого храму».
Ясний день засяяв в пелюстках троянд навколо нових куполів для Свято-Іллінської церкви. Ошатно одягнені люди зібралися біля храму. Знаменно, що свято села розпочалося подячним молебнем. Благочинний

Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков привітав віруючих із великою подією в житті Бистрика: «Сьогодні благодать Божа з’єднала нас під Покровом Цариці Небесної. Чотирнадцятого жовтня відзначається це одне з найбільш шанованих свят в Україні. День заснування села, якому нині 420 років, – особливий. Наші прадіди збирали врожай не лише в житницю земну – вони були людьми глибоко віруючими і передали промені своєї віри нам. Віра батьків дає надію, що душа нашого народу буде здоровою і світлою». Отець благочинний подякував настоятелю церкви протоієрею Владиславу Асафову, сільській громаді, жертводавцям і меценатам за ту лепту, що вносять в оновлення храму: «Невдовзі чудовий купол засяє над дзвіницею. Вітаю вас усіх із цією духовною подією та подією історичною – Днем створення Бистрика. Ми всі – діти однієї духовної родини. Моліться, щоби цей храм був духовною перлиною і джерелом життєвої сили, особливим місцем зустрічі з Богом та окрасою вашого села. Нехай Покров Божої Матері буде над усіма вами!»

Настоятель Свято-Іллінського храму протоієрей Владислав Асафов привітав усіх зі святом і подякував благочинному Бердичівського округу протоієрею Віталію Бойкову за постійну духовну підтримку, а священству і всім віруючим – за спільну молитву. Слова особливої поваги і низький уклін – благодійникам: сільському голові Світлані Барановській та голові фермерського господарства, депутату районної ради Віктору Барановському.
Мелодія маршу сповістила про прибуття поважних гостей. Втретє представники Козятинсько-Бердичівського куреня Житомирського округу Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорізьке» на чолі з похідним священиком – настоятелем церкви Преподобного Серафима Саровського міста Козятина протоієреєм Романом Асафовим, воїни-десантники та ветерани-інтернаціоналісти (активісти руху «Ніхто, крім нас») – на Бердичівській землі, в селі Бистрику. Вони приїхали сюди, аби розділити спільну молитву, засвідчити свою повагу місцевим мешканцям і від усієї душі привітати їх зі святом.

День села – родинне свято злагоди та любові

Під звуки військового духового оркестру до Будинку культури Бистрика сходилися мешканці села і численні гості з різних куточків України. На уквітчаній сцені – пишний коровай на вишитому рушнику – неодмінний атрибут родинного свята і символ добробуту та гостинності. В центрі, на почесному місці, – символіка села. Автор проектів Герба та Прапору – клірик Свято-Миколаївського собору протоієрей Віктор Сватула, який є членом Українського геральдичного товариства та головою Бердичівського відділення Волино-Подільської геральдичної колегії. Герб Бистрика являє собою зелене поле, на якому перекинутий срібний вилоподібний хрест. У першій частині – золота шабля, у другій – золотий серп, у третій – понижене вістря того ж кольору. В золотому картуші розміщений щит, увінчаний золотою короною та оповитий знизу колоссям. А на золотій стрічці чорними літерами написано «Бистрик», нижче – дата утворення села: 1593 рік.

Прапор має зелене полотнище з білими смугами і жовтим клином у нижній частині. Кольорова палітра символізує духовність, процвітання, здоров’я, життєве зростання, багатство, єдність та мир – те, чого зичили мешканцям стародавнього села під час святкового концерту почесні гості: благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков, настоятель Свято-Іллінського храму протоієрей Владислав Асафов, настоятель церкви Преподобного Серафима Саровського міста Козятина протоієрей Роман Асафов із представниками козацтва Козятинсько-Бердичівського куреня Житомирського округу МГО «Козацтво Запорізьке», голова Бердичівської райдержадміністрації Володимир Збаражський, голова Бердичівської районної ради Микола Стороженко, помічник Народного депутата України Анжеліки Лабунської Олексій Бортник, редактор газети «Земля Бердичівська» Володимир Кравченко та голова Бердичівської районної ради ветеранів Володимир Жабко.

Натхненна, світла і життєрадісна програма нікого не залишила байдужими. Незабутні хвилини: вперше прозвучав Гімн села на слова місцевої поетеси Галини Кучевської – ліричне уособлення життя Бистрика, визнання заслуг його мешканців та хвала їх праці. І десятки разів лунали слова подяки трудівникам села: працелюбним, талановитим і скромним. Піснями, танцями та щирим словом славили кращі колективи, ветеранів війни, матерів-героїнь, шановних педагогів, творчу молодь, депутатів сільської ради, керівників підприємств, найбільш активних парафіян Свято-Іллінської громади, хор-ланку з 30-річною творчою біографією на чолі з Лідією Стороженко і місцевих умільців. Віншували найстарших та наймолодших жителів – 95-річного Івана Тимофійовича Родіонова та місячну Вероніку Лазарчук. Особливо бистричани дякували господарці села – сільському голові Світлані Барановській: розумній, гарній, ініціативній і турботливій берегині та надії громади.
На святі прозвучало багато приємних повідомлень. Серед радісних новин – присвоєння депутату районної ради Віктору Барановському звання «Почесний громадянин Бердичівського району». Кожна мить урочистого дійства була сповнена щирих почуттів, великої радості та душевного піднесення. Хвилююча і життєстверджуюча статистика: протягом року в селі народилося 13 дітей, шлюб узяли 7 пар. У Бистрика славна минувшина, гарне сьогодення і прекрасне майбутнє.

Маленьке мальовниче село є батьківщиною багатьох цікавих особистостей, які з’їжджаються із різних куточків України. На свято завітали уродженці Битрика, щоби зустрітися зі своїми земляками, поспілкуватися і порадіти здобуткам рідного села…

А тим часом різноманітна програма тривала. Цього дня не обійшли теплим словом різних працівників: тих, чиє життя пов’язане з селом, кому не байдужа його доля. Низький уклін їм усім! Бистрик вступив у новий календарний вимір –свій 420-й рік. Нехай Господь дасть цьому краю добро і щастя, а кожній родині – розквіт та благополуччя! Нехай Господь благословляє всі добрі справи і починання на благо всієї сільської громади!