Освячено надкупольний хрест!

Рівна смуга асфальту ділить мальовниче село Дубище, що у Чуднівському благочинні, на дві частини. Село має свою славну історію яка тягнеться з князівських часів, славних працьовитих людей, але ніколи в селі не було церкви. Частина людей ходила до церкви у Дриглів, частина у Чуднів, а більшість не ходила нікуди. Хіба що набрати води на Богоявлення, освятити Пасху, охрестити новонароджених діток, та поховати стареньких рідних з батюшкою, от і все християнське життя в Дубищах.

Коли і хто подумав про церкву в селі вже важко згадати,за цю не легку справу взявся раб Божий Олександр. Організував сільське жіноцтво і всі гуртом почали таку важливу справу побудову Храму Божого. Згуртували общину і дали їй ім’я Віри, Надії, Любові та матері Софії. Адже для побудови церкви потрібно мудрість Софії, велика Віра, яка мабуть буде мертва без Надії на Бога і без Любові між прихожанами. Довго та з великими перешкодами отримали землю під забудову. Община має 60 соток землі, де буде храм, трапезна з недільною школою, будинок та городик для батюшки,садок вишневий коло церкви.

Освятив алтарний хрест керуючий Житомирською єпархією архієпископ Никодим поклавши цим початок великої справи, побудови церкви. Почалися перші служби коло хреста. Не затишно проводити служби на дворі і хочеться щоб служилася літургія і вирішили будувати тимчасове приміщення для церковних служб. Не одну безсонну ніч провів Олександр обдумуючи цей проект та Господь і Святитель Спиридон Тримифунський врозумив і дав рішення проблеми. Будуємо на кам’яному фундаменті з дерева, з куполом та хрестом. Закипіла робота,дуже багато людей працювало безкоштовно, хто не міг помогти силою давали свої кошти, молилися просили у Господа погоди для завершення запланованих робіт. Накрити покрівлю та поставити куполок з хрестом.

3 грудня благочинний Чуднівського округу протоіерей Андрій Зміевський по благословенню архієпископа Никодима-керуючого нашою єпархією звершив чин освячення над купольного хреста, прочитавши уставні молитви та окропивши святою водою. Хвилююча мить, купол з хрестом відірвався від землі і злетів у небо, ще хвилина і він став на своє місце на даху новобудови, а отець Андрій звернувся до Бога: «Отче Вседержителю, дай в це село доброго пастиря, який буде молитися та продовжувати будувати храм.