Ікону «Хрещення Господнє» передали Свято-Покровському храму с. Радянського

Нещодавно Свято-Покровському храму с. Радянського передали ікону «Хрещення Господнє». До неї підносяться молитви і подяки не тільки в день свята Богоявлення, але й з нагоди хрещення немовлят. Перед нею схиляються, просячи захисту для рідних і близьких. Ікона символізує істинне народження і початок життя у Христі. Вона необхідна в оселі віруючих, у кожній православній родині.

Історія цієї ікони не проста, як непростим було для нашого народу і Святої Церкви двадцяте століття. Колись вона прикрашала один із українських храмів. У часи лихоліть та гонінь церкву зруйнували, і ікону спіткала доля багатьох святинь нашої землі, і лише дивом, завдяки старанням небайдужих людей, вона була врятована й збережена в будинку віруючих, а згодом потрапила на Житомирщину. За промислом Божим бердичівляни принесли святий образ клірику Свято-Миколаївського собору протоієрею Роману Натальчуку. Священик передав ікону «Хрещення Господнє» у Свято-Покровську церкву села Радянського, де колись ніс пастирське служіння.

За історичними дослідженнями, старий дерев’яний храм Покрови Богородиці, побудований ще в 1714-му році, був знищений у сорокові роки минулого століття. Наприкінці 90-х під церкву переобладнали будівлю колишнього магазину. Сільський храм потребує оновлення оздоблення і начиння. Приміщення невелике та скромне, але стараннями прихожан на чолі з настоятелем – протоієреєм Ярославом Ігнатюком – церква поступово облаштовується і стає ошатнішою. Віруючі не уявляють свого життя без цього храму і прагнуть, аби він із кожним днем ставав кращим і кращим. І будь-яку допомогу парафіяни, переважно люди похилого віку, приймуть із вдячністю.

Поява нової ікони в церкві – завжди свято. Люди з особливими почуттями прийшли на богослужіння. Подячний молебень звершили настоятель Свято-Покровського храму с. Радянського протоієрей Ярослав Ігнатюк та клірик Свято-Миколаївського собору протоієрей Роман Натальчук. Віруючі молитовно дякували за подаровану радість. Священики побажали православним, щоби храм завжди був повний людей, щоби вони приходили сюди і за молитвами святих отримували від Бога допомогу та розраду: «Нехай цей образ, перед яким молилися багато православних, і сьогодні збирає віруючих. Нехай об’єднує нас велика любов Христова! Нехай ім'я Господнє, як невгасима лампада, жевріє в наших душах, думках і серцях!»