Духовне піклування про малюків

Я за дітей своїх, о Господи, благаю,
Щоб їх від зла та горя вберегти.
Добра для них, Господь, у Тебе я прохаю,
Щоб їх на шлях священний привести.

Дитинство починається з теплих материнських рук, рідної домівки. Ця аксіома актуальна для всіх часів і народів. Та на превеликий жаль, оця найсвятіша і найніжніша пора, перші кроки у світ у декого починаються не зрідної домівки і не з рідних, материнських рук. Діти-сироти, діти-напівсироти. Кому з них краще? Не знаю, мабуть, і тим, і тим погано. Вони не знають батьківської ласки. Ніхто їх не приголубить, і це тоді, коли батьки живі-здорові. У сирітських дітей багато дечого є. Затишні спальні, на ліжках новенькі ковдри. В їдальні смачний борщ. Діти як діти. Безтурботно бавляться на дозвіллі, а вночі спросоння ніжно цілують маму… . Адже всім відомо, що ніхто не любить так, як батьки. Ніхто так не молиться за дітей, як ненька. Не дарма сказано: «Материна молитва зо дна моря витягає».

За малюків, обділених батьківською любов’ю, в Новоград-Волинському обласному спеціалізованому будинку дитини моляться не рідні мами, а хрещені батьки, які піклуються про духовне виховання своїх похресників. Вже протягом декількох років.

24 грудня, у прикрашеній до новорічно-різдвяних свят залі будинку дитини, було звершено Таїнство причастя 28 малюків.

Святково одягнені малюки з радістю зустріли священнослужителів: благочинного Новоград-Волинського Троїцького округу протоієрея Валентина диякона Свято-Троїцького кафедрального собору Олега та своїх хрещених батьків.

З дозволу головного лікаря, медпрацівники будинку дитини Демчук Софія та Бордюк Ольга, постійна учасниця Троїцької молодіжки, організували все необхідне для звершення Таїнства до приходу священиків.

За пропозицією отця Валентина, який звершував Таїнство причастя, молитву «Верую...» та «Трисвяте» читали хрещені батьки різом, тому спільна молитва дійсно і по-справжньому об’єднала всіх присутніх.

Після звершення Таїнства причастя отець Валентин звернувся до всіх присутніх: «Вітаю вас, хрещені батьки із тим, що ваші немовлята сьогодні, на передодні Різдва Христового, причастилися святих Христових Таїн. Нехай проходять місяці, роки, а ми з вами, у свій час, зробили добру справу - знайшли хрещених батьків для діток, обділених батьківською любов’ю та молитвою, які сьогодні причащаються. Не дуже радує, що не всі хрещені батьки, чиї діти сьогодні причащалися знайшли час духовно окормити своїх чад. Серед тих, хто не прийшов сьогодні є ваші знайомі. Поговоріть з ними. Скажіть, що таке єднання, яке відбувається всього чотири рази на рік є вкрай необхідним як для діток так і для вас, хрещених батьків. Ви відчуватимете, що ви є родиною, що у вас є підтримка у справі виховання цих діток. Я хотів би, щоб Господь умудрив тих, хто можливо, не зовсім усвідомлює тієї відповідальності, яку він на себе взяв, а на вас, хрещені батьки, тих, хто сьогодні прийшли помолитися, причастити, подбати про своїх духовних чад, закликаю Боже благословення. Нехай Господь почує ваші звернення, молитви і посилає вам свою благодать у повсякденному житті».

Причасник, чотирирічний Валентин попросився до отця Валентина на руки, обняв, розцілував і під час знайомства запитав: «Ти вже постарів? На цьому ліжечку сплю я, а тут Алка...». Валік не хотів відпускати батюшку, але довелося повернутися до свого ліжечка і на прощання помахати рученям.

«Валік сам не ходить. Дуже говіркий, активний, життєрадісний, але прикидливий не до всіх. Отець Валентин йому сподобався. Бо до самого вечора хвалився всім: «У мене є батюшка. Він мене брав на руки і цілував», - поділилася медпрацівниця.

Духовне виховання, хвилини, подаровані дитині, яка горнеться і притихає у тебе на руках – це все, чого не вистачає і ми можемо віддати цим малюкам. Адже ми багаті не тим, що маємо, а тим, що віддаємо. А Ісус радив: якщо хочете принести жертву Богу – просто покладіть ваш дар на стіл обділеного, бідного. Від нього вознесеться до неба фіміам і повернеться до вас благословенням. Якщо хочете служити Богу – служіть своєму ближньому.