День відкритих дверей у Бердичівській виправній колонії (№ 70)

Традиційний День відкритих дверей пройшов у Бердичівській виправній колонії (№ 70). Одинадцятого вересня представники громадськості, священства і засобів масової інформації побували в установі. В заході взяли участь секретар Бердичівської міської ради, голова спостережної комісії при виконавчому комітеті міськради Василь Толочко, начальник міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області Світлана Іщук, благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков та настоятель Святого Василія Великого домового храму на території виправної установи протоієрей Зіновій Ромах (голова пенітенціарного єпархіального відділу). Переступивши поріг колонії, відвідувачі отримали нагоду побачити, в яких умовах відбувають покарання ув’язнені.

Начальник виправної установи підполковник Вадим Оберемко очолив оглядову «екскурсію». Відвідування колонії розпочалося з їдальні. Благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков привітав мешканців установи зі святом: 11-го вересня Церква вшановує пам'ять Усікновення чесної глави Святого Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна. Сам Ісус Христос говорив, що з усіх народжених на Землі він – найбільший. Сильний духом подвижник, життя якого – суцільний подвиг, Святий іоанн готував себе для великої справи – відкривати серця й розум людей для прийняття Христа Спасителя. Священик нагадав, що цього дня віруючі дотримуються строгого посту.

Незабаром гості оглянули гуртожиток для засуджених. Керівник установи Вадим Оберемко повідомив, що це приміщення – одне з найдавніших і було побудовано за часів імператриці Катерини ІІ. Голова спостережної комісії при виконавчому комітеті Бердичівської міської ради Василь Толочко та благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков спілкувалися із тамтешніми чоловіками. У кожного – декілька «ходок на зону». Одесит Віталій розповів, що понад 4 роки перебуває у виправній колонії, через шість – має звільнитися: «В кімнаті маємо біліотечку, є духовна література. Релігійні потреби людей задовольняються». На стінах – ікони, картини, на почесному місці – Біблія, є й телевізори. В одному з приміщень – кішка, про яку дбають засуджені. Таке собі нагадування про домашній побут і затишок…

Ідучи коридорами та територією виправної колонії, можна побачити Православний куточок із закликом: «Покайтеся…», Державну символіку, стінгазету, а також – куточок поетичної творчості. За колючим дротом є навіть сатирична «Колючка» на злободенні теми. Також відвідувачі оглянули лазне-пральний комплекс, ознайомилися з можливостями щодо забезпечення санітарно-гігієнічних потреб засуджених.

Учасники заходу побували і в кімнаті психоемоційного розвантаження та релаксації. Тиша, спокій, зелені рослини, рибки в акваріумі, стилізований камін… Іноді здавалося, що спостерігаєш не життя за ґратами…

У Святого Василія Великого домового храмі присутні були вражені його оздобленням, розписами та святими образами, створеними руками засуджених. Настоятель церкви протоієрей Зіновій Ромах розповів історію її зведення. Відвідувачі зверталися до священика з питаннями щодо задоволення релігійних потреб засуджених: можливості Святих Таїнств Сповіді та Причастя, Хрещення і Вінчання, а також про співпрацю духовенства благочиння і персоналу виправної колонії. Отець Зіновій зазначив, що кожна людина має право сповідувати віру за своїм бажанням: «У храмі установи щодижня звершуються Богослужіння, засуджені чекають зустрічей із священиками, йдуть до них зі своїми проблемами, розповідають про свій біль і просять поради. Звичайно, в колонії максимального рівня безпеки – особливі умови – суворої ізоляції. Проте, прихожани церкви на території виправної установи готуються до Таїнства Сповіді та Причастя, постять…

Сьогодні ми сумуємо з приводу мученицької кончини Іоанна Предтечі – Усікновення його чесної глави. Викривач неправди, він постраждав за правду. Церква вірить в його молитви і звертається до них. Молитовно вшановуючи великого Предтечу, православні намагаються наслідувати його чесноти, віру, надію і любов, просять його помочі в боротьбі зі своїми порочними думками, у власному вдосконаленні... Нехай нам допоможе молитовне заступництво найбільшого Пророка Божого, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна».

Підсумовуючи захід, начальник Бердичівської виправної колонії (№ 70) Вадим Оберемко відповів на питання присутніх і вислухав їхні думки та рекомендації.

За словами голови спостережної комісії при виконавчому комітеті Бердичівської міської ради Василя Толочка, «головні завдання спостережної комісії – організовувати та здійснювати громадський контроль за дотриманням прав, основних свобод і законних інтересів засуджених осіб та осіб, звільнених від відбування покарання, сприяти органам і установам виконувати покарання у виправленні та ресоціалізації засуджених осіб, створювати належні умови для їх утримання, залучати до цієї діяльності громадські організації, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації».

Благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков і настоятель Святого Василія Великого домового храму протоієрей Зіновій Ромах акцентували увагу на позитивних результатах співпраці між священством та пенітенціаріями: «Духовна опіка священиків допомагає засудженим витримати строк покарання і не втратити надію на майбутнє. Проповідь Слова Божого сприяє духовному відродженню тих, хто оступився в житті, їхньому виправленню та поверненню до гідного законослухняного життя…»

Багато питань з боку засуджених було адресовано начальнику міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області Світлані Іщук. Сорокарічний Сергій із Коростенського району поцікавився, як зареєструвати шлюб із коханою жінкою. Його історія гідна уваги романіста: за словами чоловіка, він сидить за вбивство, що скоїла дружина. Провину взяв на себе, аби не позбавити дітей материнської турботи. Поки засуджений відбуває покарання, вони підросли, і батько постійно листується з підлітками, з дружиною розлучився…

«Я познайомився зі своєю новою обраницею через газету, – розповів Сергій. – Вона потребувала допомоги та житла. Запропонував їй свій будинок, що пустував. Жінка не скористалася цією нагодою, але подякувала за підтримку. Цьогоріч 5-го серпня приїхала до колонії на мій день народження. Привезла різні солодощі… Вирішили одружитися та вінчатися. Майбутня дружина – глибоко віруюча людина і хоче освятити наш шлюб перед Богом». Отець Зіновій порадив чоловіку добре подумати, перш ніж зважитися на такий серйозний крок, адже досить часто шлюби, укладені під час перебування в місцях позбавлення волі, згодом розпадаються. Начальник виправної колонії охарактезував засудженого з позитивного боку, та й сам Сергій запевнив: мав достатньо часу, щоби проаналізувати попереднє життя і зробити правильні висновки. Отож, 27-го вересня парі призначено реєстрацію шлюбу, а 29-го має відбутися вінчання.

Декількох засуджених, навпаки, цікавило, як розлучитися. Микола з Володарськ-Волинського, за плечима якого – декілька судимостей, пояснює своє рішення тим, що не бачить спільного майбутнього з дружиною. Валерій із Коростеня посилається на невірність другої половини. Кожний із них отримав консультацію та слушні поради.

Під час спілкування присутні подякували керівництву виправної колонії за можливість ознайомитися з умовами життя людей, котрі перебувають «по той бік ґрат» та досить широкі враження, отримані в День відкритих дверей.