Відійшов у вічність клірик Житомирської єпархії

Шістнадцятого жовтня 2016-го року після важкої хвороби упокоївся в Бозі протоієрей Димитрій Крушеницький. На 49-му році життя завершив земну мандрівку священик, який віддано трудився на благо Церкви, не шкодував свого часу для ближнього, віддаючись повністю покликанню, що дарував йому Господь…

Є люди, з якими нам спокійно, легко і просто. Вони випромінюють добро та любов, і, перебуваючи поруч з ними, стаєш світліше душею та ніжніше серцем. Православні віруючі Бердичівського благочиння знали протоієрея Димитрія Крушеницького як ревного священика, мудрого пастиря та людину душевну і чуйну.

Отець Димитрій був рукопокладений у сан священика навесні 2000-го року, а у 2013-му – зведений у сан протоієрея. Завдяки старанним трудам настоятеля храму Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова с. Скраглівки старовинна церква відродилася та оновилася, стали осередками духовного життя Свято-Покровський храм с. Мирославки та Свято-Михайлівська церква с. Малосілки, парафії яких духовно окормляв батюшка. Чимало років священик опікувався засудженими Бердичівської виправної колонії (№ 70), де ніс своє пастирське служіння з твердістю духу, самовіддачею і любов'ю.

Його проповіді віруючі слухали в храмах, затамувавши подих, ловлячи кожне слово, яке знаходило відгук у серцях.

Протоієрея Димитрія Крушеницького можна було побачити не тільки на Богослужіннях і требах, а й в різних куточках землі Бердичівської, серед дошкільників та учнівської молоді. Як справжній учитель, він умів вислухати їх і своїми батьківськими настановами вселити в дитячі душі добрі думки. Нині його вихованці беруть участь у богослужіннях в храмах і співають на кліросі. Батюшка витрачав чимало сил для проповіді Православ'я на парафіях, до нього часто зверталися люди за допомогою і порадою як до хорошого й мудрого духівника. Незважаючи на важкий фізичний стан здоров’я, священик до останнього дня продовжував служити Господу, давати духовні настанови тим, котрі цього потребували. В останнє його настановче слово прозвучало для парафіян с. Мирославки на престольне свято, у день Покрови Пресвятої Богородиці.

Скромний трудівник на ниві Божій ніколи і ні в чому не відмовляв людям. Чи не тому вони тягнулися до священика, який був зразком жертовної любові у служінні ближньому?

Ми перебуваємо у великій жалобі і висловлюємо свої щирі співчуття рідним, близьким і духовній пастві отця Димитрія – тим, хто знав, любив й глибоко шанував спочилого. Це невимовна втрата для всіх нас, для православних віруючих Бердичівщини... Нехай Всемилостивий Господь упокоїть його душу в місці світлому, де немає ні болю, ні печалі, а життя нескінченне… Вічна пам'ять рабу Божому новопреставленому протоієрею Димитрію Крушеницькому…